Батькам цікаво знати
Музикотерапія в навчально-виховному
процесі
Важко переоцінити вплив
музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати
насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання,
збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій.
Невичерпні можливості музики впливати на
внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших
терапевтичних методик.
На
сучасному етапі музична терапія далеко просунулася в дослідженні впливу
музичного досвіду на розвиток особистості. Відповідь на запитання, чому музика
настільки сильно торкається глибин нашої різноманітної особистості, потрібно
шукати в минулому, коли ми ще були в материнській утробі й відчували музику
ритму материнського серця, музику її тіла, музику її подиху й голосу. Жінка,
яка носить у собі майбутнє життя, сама своїм духовним “баченням” ніби наносить
“візерунки” на матрицю постнатального життя своєї дитини. Так мудра природа
підготовлює дитину до сприйняття світу ще в утробі матері.
Багато
досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м’язову
енергію, змінює дихання, змінює кров’яний тиск, дає фізичну основу для емоцій.
Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити
любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для
того щоб музикотерапія позитивно вплинула на розвиток і виховання малят,
необхідно враховувати особливості дітей.
“Музика,
як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей”, –
так визначив роль музики у формуванні особистості композитор Дмитро
Кабалевський. У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для
всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і
виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.
Педагоги
дитячого садка помітили вплив музики на поведінку дітей. Методи музичної
терапії можна розподілити на активну (експресивну) і пасивну (рецептивну).
Музикотерапія як активна — це коли діти активно проявляють себе в музиці, так і
пасивна — коли дітям пропонують музику тільки слухати.
Музикотерапія —
це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. Музикотерапія як
цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора дії на
розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в
рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах та
інші.
Так,
ритмічні завдання, які надаються дітям у дитячому садку, допомагають
активізувати та пробуджувати інтерес дитини до діяльності.
Якщо дитина проявляє себе
в ритмі, це говорить про те, що в неї міцніє її вольовий початок, без якого
неможливі ні навчання, ні робота. Ритмічні ігри дуже подобаються дітям.
Найпростіший спосіб організації гри — повтор дитиною рухів дорослого.
Дорослий виступає ведучим у грі-імпровізації, а дитина одночасно і спостерігає
за ним, і намагається копіювати його. Дорослим зовсім необов’язково мати
хореографічну підготовку для рухових імпровізацій. Основою для них послужить
танцювальний досвід, що є в кожного, і звичайний вибір виразних рухів: кроки,
стрибки, жести, міміка, рухи корпуса, пересування в просторі приміщення. Досить
передати в рухах загальний характер музики, зв’язати пластику рухів із музичним
звучанням.
Такі
спільні ігри-імпровізації спрямовані насамперед на розвиток у дитини відчуття
його емоційного благополуччя. Це відчуття в дитини буде пов’язано зі здатністю
до природних, вільних, координованих рухів. Точність і спритність рухів, їхня
відповідність пережитим емоціям, а головне, задоволення, яке дитина одержує під
час рухів, — вірний показник її емоційного благополуччя. При цьому не треба
спеціально вивчати з дитиною танцювальні рухи, псувати гру тренажем і
проробленням деталей задуманої дорослим танцювальної композиції. Вільні,
імпровізовані танцювальні рухи дорослого виступають тут головним і єдиним
способом досягнення потрібного результату.
Дорослому
треба своїми діями спонукати дитину до рухового заповнення всього простору
кімнати, у якій проходить гра. Важливо, щоб весь ігровий простір був освоєний
дитиною, щоб вона могла в ньому орієнтуватися і не боялася робити в кімнаті
різноманітні пересування. Оскільки дорослий є ведучим у грі, він може
продемонструвати дитині прийоми освоєння простору, підключивши вигадку, гумор і
спритність. Наприклад: він може зненацька перемінити рух уперед на “задній
хід”, наприкінці музичної фрази присісти на стілець, заплутати рух у центрі
кімнати частими переходами в різні її кінці і т. д. Звичайно, ці дії мають
відповідати характеру музики, перетворюватися у виразні епізоди або
міні-сюжети. Діти ж сприймають подібні дії як забавні ігрові ситуації, що
активізують їхню увагу і реакцію.
Варто розвивати
здатність дитини попадати в метричну сітку, відчувати пульсацію. Досягти цього
також можна за допомогою ігрових прийомів, зв’язуючи рухи з пізнавальними
образами тварин або казкових героїв. Злагоджені, ритмічні рухи мають
колосальний терапевтичний ефект. Особливо значним ефект ритмічного оstinato
(від італ. Оstinato — багаторазово повторюваний ритмічний або мелодійний
оборот) — згадайте всесвітньо відомий “Танець маленьких каченят”. Під час
виконання колективом єдиного руху в єдиному темпі та ритмі за допомогою
остинато створюється енергообмін усіх учасників у дійстві, який має
спрямований психологічний ефект: це своєрідна терапія. Ритмічна впорядкованість
рухів народжує в дітей позитивні емоції, діти відчувають радість від
спільної діяльності в процесі ігрового спілкування, усвідомлення своїх
здібностей, віри у власні сили.
На
музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами, пронизаються
слуханням їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибирає той інструмент,
який більше, ніж інші, хвилює її, збігається зі струнами її душі.
Особливість
елементарного музикування в тому, що всі діти мають можливість проявити себе
творчо. Діти стають творцями легко та із задоволенням, з радістю. Користуються
можливістю не використовувати те, що існує, а вигадують самостійно.
Ставлення до музики в суспільстві трохи
інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою,
тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За
допомогою музичної психології ми намагаємося відродити в сім’ях традиції
домашнього музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом
із батьками вдома, а також підтримка їхнього захоплення батьками, завдяки чому
стосунки в сім’ї стають теплішими й тіснішими.
Емоції
впливають на всі психічні процеси: на відчуття, сприйняття, уяву, мислення,
волю, пам’ять. Радісний, щасливий настрій дитини є основою її фізичного і
психологічного здоров’я, доброзичливого ставлення до людей, навколишнього
світу.
Дітям на заняттях із музикотерапії
пропонується ігровий матеріал для розвитку тактильного сприйняття (м’які
іграшки, ґумові іграшки за методикою М. Монтессорі). У віці від 1 року до 3
років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність,
музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати
невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан —
бадьорий, задерикуватий під час слухання пісні “Конячка” О. Тимчивої;
спокійний, доброзичливий під час слухання пісні “Кішка” Ан. Александрова. У
процесі формування музичного сприйняття стоїть завдання привчати дітей
прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її під час повторного
прослуховування.
Особливо
важливою ланкою музикотерапії є формування музично-сенсорних здібностей у дітей
дошкільного віку. Музичне переживання, власне кажучи, завжди є сенсорним,
оскільки музика — і найпростіші співзвуччя, і складні образи — насамперед
сприймається чуттєво. Тому сенсорні процеси є показниками цілісного сприйняття,
розрізнення виразних почуттів, а також проявів, пов’язаних зі сприйняттям
окремих властивостей музичних звуків, що особливо важливо для дітей молодшого
віку. В основі розвитку їхніх музично-сенсорних здібностей лежить вслухування,
розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звука — висоти,
тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини, до програми з
музикотерапії включені музично-дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В
основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей
музичного звука.
Дітям на
другому році життя пропонуються дитячі інструменти та іграшки, з якими вони
можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне
звучання. Для дітей на третьому році життя музично-дидактичні ігри дещо
ускладнюються. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й
відтворювати їх. Наприклад: у грі “Чий будиночок?” дитині пропонується
показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи
розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних
можливостей кожної дитини.
Виконанню
поставлених завдань із музикотерапії сприяє програмний репертуар. Для дітей на
другому році життя він складений із контрастних за характером творів,
нескладних за змістом, які відбивають яскраві, близькі дітям образи (“Ах, вы,
сени” — російська народна, спокійна “Колискова” М. Красева, “Конячка”,
“Автомобіль” М. Раухвергера). Дітям на третьому році життя пропонується
складніший репертуар. У ньому пісні, що відображають явища природи (“Осіння
пісенька” Ан. Александрова, “Зима пройшла” Н. Метлова), близькі й зрозумілі
дітям образи (“Заинька” М. Красева, “Лялька” М. Старокадомського), народні
мелодії, інструментальна музика.
Важливим
елементом музикотерапії є виразне виконання музичного твору. Разом із тим під
час роботи необхідні наочні прийоми, що залучають дитину до музики, — показ
іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається
в пісні. Зорово сприйманий образ сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її
запам’ятовуванню. Із цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру,
за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
Групова пасивна
музикотерапія (прослуховування музики) проводиться два рази на тиждень, склад
групи — 8-9 дітей. Музика допомагає змінювати настрій дітей, відволікає від
розчарувань, зменшує тривожність.
У дитячому
садку використовується прийом групової вокалотерапії. Співи — це важливий метод
активної музикотерапії, тривалість заняття 10-15 хвилин, група з 8 дітей
розташовується в замкнутому колі, ведучий співає разом з дітьми. Пісні
підбираються відповідно до настрою групи. Не один рік у дитячому садку існує
вокально-фольклорний гурток “Калинонька”. Діти з бажанням та задоволенням
виконують українські пісеньки.
Кожен ранок у дитячому садку
розпочинається з ранкових музичних привітань. Під чарівні звуки музики дітей
запрошують до спортивної зали на ранкову гімнастику. У дітей створюється
позитивний настрій, діти ефективно спілкуються. Музичні привітання налаштовують
дітей на добрий настрій та успіх протягом дня.
Вихователі та
музичні керівники, добре знаючи дітей, їхні інтереси, індивідуальні особливості,
прагнуть зробити кожен день перебування дітей у дитячому садочку радісним та
змістовним. З метою формування оптимістичного і життєствердного світогляду
дошкільнят, гармонізації їхнього внутрішнього світу, вміння радіти життю в
дитячому садку музичним керівником разом із вихователями за допомогою
спеціально відібраної музики були розроблені сеанси практичної музикотерапії.
Сеанс “Доброго
сну” — де зібрані колисанки у виконанні Віктора Непомнящего, Ірини
Горбатюк, тріо “Либідь”, Лідії Михайленко, Ніни Матвієнко, Росави…
Слухаючи музику
цього сеансу, діти швидко засинають їм сняться гарні сни. Колисанка — це
музика з повільним темпом і чітким ритмом. Гіперактивним дітям цей сеанс
заспокоює нервову систему.
Сеанс
“Доброти” — цей сеанс містить музичні композиції зі старих добрих
мультфільмів, музично-літературні композиції за дитячими казками, де звучать
голоси казкових персонажів, пісні: “Большой секрет для маленькой
компании”, “Настоящий, верный друг”, “Если добрый ты”…
Ці пісні й сьогодні зігрівають любов’ю
дитячі душі, вчать добрим, чесним і миролюбним відносинам з тими, хто оточує.
Сеанс
“Наші друзі” — відбірка пісень про наших маленьких друзів — тварин
та комах: “В траве сидел кузнечик”, “Два веселых гуся”, “Песня овечек”,
“Песенка Муренки”, “Лесной олень”…
Пісні минулого й сучасності втілюють
душевну гармонію, демонструють еталони доброго, чуйного ставлення до братів
наших менших.
Сеанс
“Усмішки”. Усмішка — це духовний дар, вона дає кожному наснагу і
примножує духовні здобутки. В цьому сеансі зібрані веселі, яскраві, мажорні
пісні.
Ці пісні створюють позитивний настрій,
надають відчуття радості, віру в добро.
Сеанс “Звуки природи” — так звана
екологічна музика. Усі звуки, що існують у природі, чинять підсвідомий вплив на
психіку людини. Благотворно впливає шум листя і спів птахів — діти
розслабляються і зливаються з природою. Шум хвиль позитивно впливає на
емоційний стан дитини.
Музикотерапія також сприяє
активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються,
уважно слухаючи музику.
На сьогоднішній день
відомо, що музика впливає на людину трьома чинниками. Вібраційний чинник музики
є стимулятором обмінних процесів на рівні клітини. Наукові дослідження
свідчать, що, добираючи точну музичну вібрацію, можна стимулювати вироблення
ферментів та гормонів. Фізіологічний чинник музики здатний змінювати різні
функції організму - дихальну, рухову, серцево-судинну. Психологічний чинник
через асоціативний зв'язок, медитацію та музичні образи може значно змінювати
психічний стан людини.
На найпростішому рівні,
пожвавлюючи емоційну сферу людини, музика відновлює імунобіологічні процеси в
її організмі. Адже при зниженні емоційного тонусу або за наявності негативних
емоцій у людини знижується імунітет і вона часто хворіє. Дозовано тренуючи
емоційний світ особистості, музика допомагає знизити загальну захворюваність.
«Ми маємо власну могутню силу - психічну енергію, силу духу, силу творчої уяви,
яка у поєднанні з вібраційним впливом музики може бути для нас терапією для
подолання будь-якої хвороби», - підсумовує Любов Худин.
Як відомо, впливаючи на
клітинному рівні на організм людини, музика може здійснювати як позитивну, так
і негативну дію на слухача. Тому підбирати музику для лікування і релаксації
повинен професіонал, заздалегідь склавши для себе психологічний портрет людини
і загальне уявлення про спектр його музичних пристрастей. В принципі, жоден з
музичних стилів не викликає у музикотерапевтів різко негативних оцінок, проте
більшість фахівців сходяться на думці, що краща музика для лікування і
розслаблення - це класика і традиційні народні мотиви.
За своїм призначенням
класичні твори діляться на дитячі, релаксаційні, активізуючі й змішані.
У класичну релаксаційну програму входять
наступні твори на 3-6 хвилин: Бах І.С. "Арія з сюїти № 3" або
повільні частини з Бранденбургських концертів; Шуберт Ф. "Аве-марія"
або 2-а частина 8-ої симфонії; Белліні В. "Каватіна Норми"; Вівальді
А. "Зима"; Бетховен Л. другі частини фортепіанних сонат (8, 14, 23);
Чайковський П. Анданте кантабіле з 5-ої симфонії "Червень" і
"Жовтень" з циклу Пори року.
До активізуючих музичних
творів належать творіння В. Моцарта - перші і треті частини з фортепіанних
сонат і концертів, "Рондо" з "Маленької нічної серенади",
уривки з опери "Чарівна флейта"; П. Чайковського - вальси з балетів,
"На трійці" з "Пір року", уривок з фіналу 4-ої симфонії, а
також уривок С. Прокоф’єва з 1-ої частини 1-ої симфонії, М. Глінки
"Романси", А. Вівальді "Весна", Л. Боккеріні
"Менует", Ф. Шуберта "Форелленквартет".
Але найголовніше —
це “школа почуттів”, що формується завдяки особливій властивості
музики — викликати співпереживання слухачів.
Отже, залучення
дошколят до різних видів музичної діяльності з використанням прийомів та
методів музикотерапії, сприяє успішному розвитку їхньої творчої активності.
Застосування творчих завдань, ритмічних ігор, сеансів музикотерапії в дитячому
садку та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює
широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває
перед нею ще один шлях збагачення її музичного досвіду.
Як ставитися до шкільної оцінки в сім’ї?
як зробити так, щоб ваше ставлення позитивно впливало на вашу дитину, а не ще
більше її пригнічувало?
Правило 1: заспокойтеся.
Сконцентруйте свою увагу на диханні: один… два… десять… відчуйте спокій,
рівновагу. Згадайте про свої колишні «успіхи». «постійте в черевиках» своєї
рідненької дитини. А ось тепер можна починати розмову, а може… тільки послухати
дитину, співчуваючи її бідам, а може… допомогти розібратися у складній теоремі,
а може… Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні – все одно, що
включити в автомобілі «газ» і натиснути гальма.
Правило 2: не поспішайте.
Старий, педагогічний одвічний гріх. Ми очікуємо від дитини всього і негайно. Ми
вимагаємо негайних успіхів, іноді не отримуємо їх, але при цьому не уявляємо,
як нашкодили. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її
– вона вчиться, але стає зубрил кою і ненавидить учіння, школу, а може й… вас.
Правило 3: безумовна любов.
Ви любите свою дитину не зважаючи на її успіхи в школі. Вона відчуває вашу
любов, і це допомагає їй бути впевненою у собі і долати невдачі. А як же
ставитися до невдач?... Вона вас засмучує і… все.
Правило 4: не бийте лежачого.
Двійка, а для когось і четвірка – достатнє покарання, тому й не доцільно карати
за одні й ті ж самі помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної
допомоги.
Правило 5: щоб позбавити
дитину недоліків, намагайтеся вибирати один – той, якого ви хочете позбутися
найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6: вибирайте
найголовніше, порадьтеся з дитиною, почніть з ліквідації най значущіших для
самої дитини шкільних труднощів. Але якщо вас обох турбує, наприклад, швидкість
читання, не вимагайте одночасно й виразності, й переказу.
Правило 7: - головне: хваліть
– виконавця, критикуйте – виконання. Людина схильна сприймати будь-яку оцінку
глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти
відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8: - найважче: оцінка
має порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її особистими вчорашніми, а не
тільки з державними нормами оцінювання та не успіхами сусіднього Івана.
Правило 9: не скупіться на
похвалу, будуючи стосунки зі своєю дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні
оцінки. Нема такого двієчника, котрого нема за що похвалити.
Правило 10: означає в
морі помилок острівок успіху, на якому зможе триматися, вкорінюватися дитяча
віра в себе та в успіх навчальних старань. Оцінювати дитячу працю потрібно
індивідуально, тактовно. Саме за такої умови в дитини не виникне ні ілюзії
повного успіху, ні відчуття цілковитої невдачі.
Правило11: ставте перед
дитиною найбільш конкретні та реальні завдання, й вона спробує їх виконати. Не
спокушайте дитину метою, якої не можливо досягти.
Правило 12: не рвіть останньої
нитки. Досить часто дорослі вимагають: щоб зайнятися улюбленою справою, дитина
повинна виправити свою успішність у навчанні. В ряді випадків така заборона має
стимульний характер і справді спонукає дитину до навчання. Але найчастіше так
буває, коли справи з навчанням не дуже запущені і до нього ще не втрачено
інтересу. Якщо ж його вже нема, а в дитини є хобі, галузь живого інтересу, то
її треба не забороняти, а всіляко підтримувати, бо це та ниточка, за яку можна
витягнути дитину до активного життя в навчанні.
Для того щоб правила були ефективними,
необхідно їх об’єднати: дитина має бути не об’єктом, а співучасником своєї
оцінки. Її слід самостійно навчити оцінювати свої досягнення. вміння себе
оцінювати є необхідним компонентом уміння вчитися – головного засобу подолання
труднощів у навчанні.
ПРАВИЛА ДЛЯ БАТЬКІВ
1. Загальні положення
1.1. Батьки або особи, які їх замінюють (далі — батьки), є
учасниками освітнього процесу в комунальному закладі « Дошкільний навчальний
заклад ( ясла – садок) № 240 комбінованого типу Харківської міської ради».
Батьки несуть відповідальність перед суспільством і державою
за розвиток, виховання і навчання дітей, за збереження їх життя, здоров’я,
людської гідності.
2. Права батьків
2.1. Батьки мають право:
· обирати і бути обраними до органів самоврядування дошкільного навчального
закладу;
· звертатися до відповідних органів управління освітою з питань розвитку,
виховання і навчання своїх дітей;
· брати участь у поліпшенні організації освітнього процесу та зміцненні
матеріально-технічної бази навчального закладу;
· відмовлятися від запропонованих додаткових освітніх послуг;
· захищати законні інтереси своїх дітей;
· інші права, що не суперечать законодавству України.
3. Обов’язки батьків
3.1. Батьки зобов’язані:
· виховувати у дитини любов до України, повагу до національних, історичних,
культурних цінностей українського народу, дбайливе ставлення до довкілля;
· постійно дбати про фізичне здоров’я дитини, її психічний стан, створювати
належні умови для розвитку її природних задатків, нахилів та здібностей;
· поважати гідність дитини;
· виховувати у дитини працелюбність, шанобливе ставлення до старших за
віком, державної і рідної мови, народних традицій та звичаїв;
· своєчасно в установленому порядку вносити плату за харчування дитини в
навчальному закладі;
· своєчасно повідомляти навчальний заклад про можливість відсутності або
хвороби дитини;
· стежити за станом здоров’я дитини.
Шановні батьки!
· Щоб запобігти порушенню емоційного стану дитини, яким часто супроводжується
адаптація, усвідомте, що Ваше власне хвилювання передається дитині, тому
заздалегідь познайомтесь з вихователями та особливостями організації життя в
групах.
· Купуйте одяг, який дитина зможе одягнути або зняти самостійно (штани з
еластичним поясом, сорочки з великими ґудзиками светри з широким коміром).
· Найважливіше – це підготувати дитину до спілкування з іншими дітьми й
дорослими. У цьому Вам допоможуть рідні й близькі, які можуть доглядати певний
час за вашою дитиною, коли Ви не надовго відлучаєтеся. Вона в майбутньому легко
зможе переносити розлуку з Вами.
· Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитсадку багато
іграшок, діток і їм там дуже добре, цікаво весело.
· Якнайчастіше відвідуйте парки, дитячі майданчики, привчайте до гри в
пісочницях, ходіть на дні народження друзів, новорічні свята, де є її
однолітки.
· Підпорядкуйте домашній режим до режиму дитячого садку, особливо
додержуйтеся часу вкладання до сну і періодів харчування.
· Навчіть дитину елементарних навичок самообслуговування.
· Потурбуйтесь про нервову систему дитину. В перші дні перебування не
залишайте малюка на цілий день у дитсадку.
· Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка, про
особливості здоров’я, поведінки, харчування.
· Поговоріть з дитиною про можливі труднощі, до кого вона може звернутися
по допомогу. Наприклад: «Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи «Я
хочу пити» і вихователька наллє тобі води» і т.д.
· Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги і їй
буде простіше відпустити Вас.
· Пограйте з дитиною та з домашніми іграшками в дитячий садок, розподіліть
ролі дітей, вихователів. Нехай іграшка знайде собі друзів і через неї спробуйте
вирішити проблеми, що виникають у дитини, оцінійте гру на позитивні результати.
· Тримайте тісний зв'язок з персоналом групи, і будьте певні, що працівники
зуміють прийняти і зрозуміти Вашу дитину, і по материнські дбатимуть про неї.
· Якщо раптом через місяць Ваша дитина ще не звикла до дитячого садку,
перевірте список рекомендацій і спробуйте виконати ті рекомендації, про які Ви
забули. Пам’ятайте, що на звикання дитини до дитячого садку може знадобитися до
півроку. Краще, якщо на цей період у родини буде можливість підлаштуватися до
особливостей адаптації свого маля.
Пам’ятка для батьків!
Ø Не поспішайте задовольняти бажання
дитини.
Ø Не намагайтеся виконувати за сина чи
доньку будь-яку справу.
Ø Давайте дитині постійні доручення,
стежте за їх виконанням.
Ø Навчіться вислуховувати свою дитину,
бути терплячими, не поспішайте закінчувати за неї фрази, не перебивайте не
підганяйте.
Ø Не нав’язуйте дитині своєї волі, краще
аргументовано доведіть, що так буде краще.
Ø Привчайте дитину до аргументації своїх
вчинків: пропонуйте їй щоразу замислитися над тим, що вона хоче робити або що
робить.
Ø Спонукайте дитину пізнавати довкілля.
Ø Створіть навколо маляти безпечні умови
його перебування та пізнання.
Ø Пояснюйте дитині зрозумілою мовою, але
без сюсюкання та зайвого спрощення, призначення та корисність різних речей,
правила користування ними.
Ø Вчасно привчайте дитину до
самообслуговування: щоб не викликати протидії вашим домаганням, продумайте
ігрові форми, зацікавлюйте, заохочуйте гарними словами, авансуйте її зусилля.
Ø З найменшого віку привчайте шанувати й
любити своїх батьків, бабусь й дідусів, братиків т сестричок; не допускайте їх
самоствердження за рахунок інших.
Ø Поважайте свою дитину не принижуйте її
гідність брутальними словами, глузуванням з її незграбності та неумілості,
фізичними покараннями.
Ø Пам’ятайте: прикладом для дитини є її
батьки.
Ø Любіть дитину не сліпою, а мудрою любов’ю, яка допоможе їй вирости гарною
людиною, вдячною Вам і здатною до самореалізації в різних життєвих умовах.
Анкета для учнів і батьків
Продовжте
речення:
Конфлікт —
це...
Причиною
конфлікту може бути...
Для того щоб уникнути конфлікту, потрібно...
Анкета
Батькам
Закінчіть:
1.
Я люблю, коли вдома _____________________________
2.
Мені подобається, коли син (дочка) __________________
3.
Я не люблю, коли син (дочка) ______________________
4.Я
пишався би своїми дітьми ще більше ______________
5.
Найголовніше в сім’ї _____________________________
Пам’ятка для батьків
«Як поводитися в конфліктній ситуації»
Перед тим як вступати в
конфліктну ситуацію, подумай-те, який результат від цього ви хочете одержати.
Переконайтеся в тому, що цей
результат для вас справді важливий.
У конфлікті визнавайте не
тільки свої інтереси, а й інтереси іншої людини.
Дотримуйтеся етики поведінки в
конфліктній ситуації, розв’язуйте
проблему, а не зводьте рахунки.
Будьте рішучі й щирі, якщо
переконані у своїй правоті.
Спробуйте почути доводи свого
опонента.
Не принижуйте й не ображайте
іншу людину, щоб потім не згоряти від сорому при зустрічі з нею і не мучитися каяттям.
Будьте справедливі й чесні в
конфлікті, не жалійте себе.
Умійте вчасно зупинитися.
Дорожіть власною повагою до
самого себе, зважившись іти
на конфлікт із тим, хто слабший за вас.
Анкета
Чи знаємо ми одне одного?
Питальник
для дітей
1.
Назви улюблене виховне висловлювання своїх батьків
2.
Улюблений колір мами (тата) ______________________
3.
Улюблений актор мами (тата) ______________________
4.
Улюблений співак мами (тата) ______________________
5.
Улюблена страва мами (тата) _______________________
6.
Улюблений вид спорту мами (тата) __________________
7.
Чи знаєш ти друзів батьків? _______________________
8.
Що твої батьки цінують у людях? ___________________
Анкета
Чи знаємо ми одне одного?
Питальник для батьків
1.
З якими ласкавими словами звертається до вас ваша
дитина?
_______________________________________
2.
Улюблений колір дочки (сина) ____________________
3.
Улюблений актор дочки (сина) _____________________
4.
Улюблений співак дочки (сина) ___________________
5.
Улюблена страва дочки (сина) ____________________
6.
Улюблений вид спорту дочки (сина) _______________
7.
Чи знаєте ви друзів своїх дітей? ____________________
8. Що ваші діти цінують у людях найбільше?___________
АНКЕТА 1
для учнів 10-х класів
1.
Ставши
десятикласником, ти:
а) залишився у своїй школі;
б) перейшов до іншої школи.
2.
Ставши
десятикласником, ти:
а) залишився у своєму класі;
б) перейшов до іншого класу.
3.
За яким профілем
працює твій клас?
а) ________________________
(вкажи профіль);
б) не знаю.
4.
Чи розумієш ти
різницю між вивченням предметів за рівнем стандарту, академічним та
профільним? В чому полягає ця
різниця?
5.
Які предмети
вивчаються у твоєму класі поглиблено (або профільно)?
6.
Як змінилося навчальне
навантаження у 10-му класі в порівнянні з 9-м класом?
а) збільшилося;
б) збільшилося істотно;
в) зменшилося;
г) не змінилося.
7.
Чи на повну силу ти
вчишся у 10-му класі?
8.
Яким навчальним
предметам ти найбільше приділяєш уваги і чому?
9.
Які навчальні
предмети ти вважаєш для себе «непотрібними» і чому?
10. Чи відвідуєш ти факультативи чи курси за вибором?
а) ні;
б) так, ____________________________ (вкажи, які саме).
11. Чи займаєшся ти з репетитором?
а) ні;
б) так, ____________________________ (вкажи, з яких
предметів і чому).
12. Чи пов'язаний профіль, за яким ти навчаєшся, з твоєю
майбутньою професією?
13. Як ти визначався із вибором профілю навчання? Хто
допомагав?
14. Наскільки справджуються твої очікування щодо навчання у
профільному класі? Чи отримуєш ті знання, на які сподівався?
АНКЕТА 2
для учнів 10-х класів
1.
Які проблеми
особистого характеру хвилюють тебе зараз найбільше (вкажи не більше 3-х
проблем)?
ü Труднощі у спілкуванні з однолітками.
ü Відсутність взаєморозуміння з батьками.
ü Невпевненість у своєму майбутньому.
ü Проблеми, пов’язані з вибором майбутньої професії, вступу
до навчального закладу після закінчення школи.
ü Погані взаємини з учителями.
ü Відсутність друзів.
ü Проблеми зі здоров’ям.
ü Формування шкідливих звичок.
ü Низький матеріальний рівень родини.
ü Незадоволеність собою.
2.
Що найбільш
негативно впливає на твоє самопочуття?
ü Критичні зауваження інших.
ü Погане фізичне самопочуття.
ü Вади зовнішності.
ü Те, що не можеш вдягатися відповідно до моди.
ü Свій варіант.
3.
Як ти себе почуваєш
у класному колективі?
а) Я – лідер.
б) Мені комфортно у своєму класі.
в) Почуваюся некомфортно.
г)«Ізольований» у спілкуванні.
4.
Чи вважаєш ти, що у
вашому класі досягнуто взаєморозуміння між учнями та класним керівником?
а) Так.
б) Ні.
в) Взаєморозуміння на стадії встановлення.
АНКЕТА
для батьків учнів 10-х класів
1.
За яким профілем
навчається Ваша дитина у 10-му класі?
2.
Які предмети вивчає
Ваша дитина поглиблено (або профільно)?
3.
Чи розумієте Ви
різницю між вивченням предметів за рівнем стандарту, академічним та профільним?
4.
Які факультативи чи
курси за вибором відвідує Ваша дитина?
5.
Що вплинуло на
вибір профілю?
6.
Чи пов'язаний
профіль, за яким навчається Ваша дитина,
з їхньою майбутньою професією?
7.
Чи проводила школа
у минулому навчальному році певну роботу щодо свідомого вибору навчання у класі
з певним профілем? Яку саме?
8.
Наскільки
справджуються Ваші очікування щодо навчання дитини у профільному класі? Чи
отримує Ваша дитина ті знання, на які Ви сподівалися?
9.
Якщо Ваша дитина
займається з репетиторами, то з якої причини?
Рекомендації для дітей про
безпечне використання ІНТЕРНЕТУ
Ти вже добре
знайомий з інтернетом. У тебе напевно є улюблені сайти й віртуальні друзі, ти
знаходиш в інтернеті інформацію, що допомагає навчатися й займатися улюбленими
справами, спілкуєшся з людьми, що живуть в інших містах, завантажуєш цікаві
картинки й музику, граєш у захоплюючі ігри. Проте, пам’ятай: як і в реальному
світі, в інтернеті ти можеш зустрітися з загрозами й небезпечними людьми. Тому
тобі дуже важливо навчитися уникати небезпек інтернету! Прочитай прості правила
безпечного поводження в мобільному інтернеті й поділися ними з батьками та
друзями.
Як легко відрізнити корисні сайти від марних?
Навчайся оцінювати
інформацію! В інтернеті ти можеш знайти безліч найрізноманітнішої інформації. Є
цікава й корисна, що знадобіться тобі в навчанні, спілкуванні, зайнятті
улюбленими справами й взагалі — у розвитку. Але є й непотрібні тобі сайти — ті,
які ти не розумієш, які викликають неприємні відчуття й емоції, або просто —
сайти, призначені тільки для дорослих. Тобі потрібно навчитися оцінювати
інформацію. Заходячи на новий сайт, насамперед, запитай себе, чи може він
допомогти тобі в спілкуванні, навчанні, хобі, підняти настрій? І якщо відповідь
— ні, тоді для чого тобі його відвідувати? Найкраще — разом з батьками скласти
перелік цікавих та корисних для тебе й всієї родини сайтів і, в основному,
відвідувати їх.
Що про тебе, твій будинок та родину не повинні знати
сторонні?
Ти — це ти! Ти —
особистість із найпершої хвилини свого народження. У тебе є ім’я, прізвище,
родина, адреса, улюблені іграшки, мобільний телефон, тощо. Все це — твій
особистий простір, твій маленький світ. Деякі люди в інтернеті можуть
намагатися проникнути у твій простір. У чатах, ICQ або форумах,
«Однокласниках.ру» або інших соціальних мережах ці люди можуть просити тебе
детальніше розповісти про себе та свою родину, розпитувати про твій вік або про
улюблені місця прогулянок, ким працюють твої батьки, за якою адресою ти
мешкаєш, що цікавого й коштовного є в твоєму будинку, коли твої батьки йдуть на
роботу. Не впускай у свій світ незнайомців! Адже ти не знаєш, для чого вони
хочуть про це довідатися. Навіть якщо людина в інтернеті говорить, що він
працює в міліції або старий друг твоїх батьків, нізащо не відповідай йому! Адже
ти не можеш перевірити, правду він говорить чи ні. Ти ж не станеш розповідати
про себе незнайомим дорослим на вулиці. Користуйся цим же правилом і в
інтернеті. А якщо хтось буде занадто наполегливо тебе розпитувати — не
спілкуйся більше із цією людиною та розкажи про все батькам.
Як правильно вибрати нік та пароль?
Псевдоніми й
паролі! Ти напевно бачив фільми та читав книжки про шляхетних лицарів, що
приховували своє ім’я, і хитрих шпигунів, які користувалися паролями. В
інтернеті тобі потрібно брати з них приклад. Ніколи не називайся своїм
справжнім ім’ям та прізвищем і правильно обирай паролі! Стороннім людям зовсім
непотрібно знати як тебе звуть, і в них не повинно бути шансу дістатися до
твоєї особистої інформації. Запам’ятай головні правила:
Твій псевдонім, що
часто називають ніком, повинен бути таким, щоб ніхто не зміг здогадатися про
твій вік, адресу, школу та іншу особисту інформацію;
Твій пароль не
повинен бути занадто легким, не варто обирати паролем своє ім’я або рік
народження. Краще, нехай це буде щось близьке тобі, але невідоме стороннім.
Наприклад, згадай свою улюблену страву, тоді паролем може бути піца або
котлети. Ти легко запам’ятаєш такий пароль, а сторонні ніколи його не вгадають;
Ніколи й нікому не
повідомляй свій пароль, це твій власний секрет!
Що робити, якщо ти зустрів незрозумілий тобі сайт?
Краще перепитати! В
інтернеті ти можеш зустріти інформацію, фотографії або відео, які для тебе
будуть не зовсім зрозумілі. В тебе можуть виникати питання, на які ти не можеш
знайти відповідь. Обов’язково поговори зі своїми батьками та задай їм свої
питання. Буває, що з батьками поговорити не виходить, тоді запитай у старших
родичів, учителя або іншого близького й авторитетного для тебе дорослого.
Що робити, якщо хтось намагається залякати тебе в
мобільному інтернеті?
Не бійся! Іноді ти
можеш зустріти в інтернеті щось, що може тебе налякати. Наприклад, тобі можуть
погрожувати інші люди, або на сайтах можуть бути жорстокі фотографії й відео.
Не лякайся! Просто є люди, які так розважаються — лякаючи інших. Пам’ятай, це
просто інформація, яку ти можеш легко викинути з голови. А якщо не виходить —
поділися своїм страхом з батьками, адже будь-які складності легше переборювати
разом.
Чому не варто завантажувати з невідомих сайтів?
Завантажуй
обережно! У мобільному інтернеті ти можеш знайти безліч корисних, кумедних або
просто цікавих роликів, ігор, музики або фотографій. Багато що з них ти можеш
легко скачати на свій мобільний телефон або комп’ютер. Проте будь обережним,
ніколи нічого не завантажуй з невідомих тобі сайтів. По-перше, там може
виявитися зовсім не те, що ти хотів отримати. А по-друге, разом із цікавим
роликом ти можеш скачати й вірус, який пошкодить твій телефон або комп’ютер.
Що ховається за «безпрограшними» лотереями?
Безкоштовний сир. Є
таке прислів’я: «Безкоштовний сир буває тільки в мишоловці». Вона означає, що
якщо тобі пропонують взяти участь в «безпрограшній акції» або виграти в
азартній грі, тебе намагаються обдурити. Наприклад, для участі в акції тебе
попросять відправити SMS-ку, «забувши» сказати, що вона коштує великих грошей,
а в азартних іграх на тебе будуть чекати хитрі й досвідчені супротивники. Не
звертай уваги на яскраву рекламу й привабливі пропозиції. І звичайно, ніколи не
погоджуйся, якщо тобі пропонують особисто приїхати кудись щоб забрати приз, або
— дати свою домашню адресу, щоб тобі його принесли або надіслали.
Чому важливо спілкуватися з реальними й віртуальними
друзями?
Більше спілкуйся!
Намагайся побільше спілкуватися зі своїми однолітками в інтернеті, і в
реальному житті. Запишися за допомогою батьків у цікавий тобі гурток або
спортивну секцію. Розмовляй і грай з однокласниками на перервах та з
однолітками у дворі. Спілкуйся в чатах і на форумах по зацікавленням. Дуже
важливо, щоб ти розвивався гармонійно та умів будувати відносини із самими
різними людьми у реальному світі, і в інтернеті! Це обов’язково стане тобі у
пригоді в майбутньому, уміння спілкуватися потрібно для більшості сучасних
професій.
Що можна робити за допомогою інтернету?
Стань справжнім
знавцем! Дуже приємно відчувати себе справжнім знавцем інтернету, комп’ютерних
програм, мобільного телефону. Дізнавайся більше про можливості інтернету та
різних програм, особливо — програм, які допоможуть зробити твій інтернет більш
безпечним — антивірусах, спам-фільтрах. Попроси батьків розповісти тобі все, що
вони про це знають, і сам шукай інформацію з цієї теми. Повір, чим більше ти
знаєш і вмієш, тим більше цікавих можливостей інтернету ти зможеш
використовувати: малювати власні мультфільми, писати музику, створювати свої
сайти й багато чого іншого.
Чому важливо зберігати довірливі відносини в родині?
Дружи зі своїми
батьками! Часто тобі може здаватися, що батьки нічого не розуміють у твоїх
захопленнях, що їм не цікаво те, чим ти займаєшся. Але не закривайся від
батьків! Краще постарайся зробити їх своїми друзями. Обов’язково радься з ними
по складних питаннях, розповідай про те, що нового ти довідався в інтернеті, що
тобі сподобалося, а що — навпаки, викликало переляк або інші неприємні емоції.
Пам’ятай, батьки люблять тебе й хочуть, щоб у тебе все було добре. Крім того, у
них значно більше досвіду спілкування з різними людьми, яким вони можуть із
тобою поділитися.
1 грудня – ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДОМ
ПОТУРБУЙСЯ ПРО
СЕБЕ
І ТИХ,
КОГО ТИ ЛЮБИШ
10 основних
фактів,
які потрібно
знати про ВІЛ та СНІД
1.
Хвороба,
спричинена вірусом імунодефіциту людини – ВІЛ – призводить до підступного
синдрому імунодефіциту. ВІЛ та СНІД поки
що є невиліковними хворобами.
2.
Людина,
вражена вірусом, може виглядати здоровою
і почуватися добре довгі роки.
3.
Вірус може передаватися на всіх стадіях через
кров, сперму, овуляційні та вагінальні виділення, грудне молоко.
4.
Найчастіше
ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом.
Молоді дівчата особливо вразливі до ВІЛ при сексуальних контактах.
5.
Молоді
люди, які мають венеричні захворювання, також становлять групу підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ.
6.
Найбільш
вразливі до ВІЛ – молоді люди, які вживають
наркотики ін`єкційно або мають сексуальні контакти з ін`акційними споживачами
наркотиків. ВІЛ-інфекція може
передаватися через нестерильні інструменти при пірсингу, татуажі та інших
маніпуляціях, в яких є контакт з кров`ю.
7.
Ризик
інфікування при статевих контактах суттєво зменшується, якщо партнери використовують презерватив.
8.
Тест
на ВІЛ здійснюється в спеціалізованих лабораторіях системи охорони здоров`я, і в першу чергу – центрами
профілактики СНІДу. Тест на ВІЛ
є конфіденційним і має
супроводжуватись до- та післятестовим консультуванням.
9.
ВІЛ-інфекція не передається через обійми,
потискання рук, користуванням спільним туалетом, басейном, постільною білизною,
кухонним посудом, укуси комах, кашель та чхання.
10.
Дискримінація людей, які живуть з ВІЛ, вважається
порушенням прав людини.
Бесіди з ПДТ (попередження усіх
видів дитячого травматизму) напередодні канікул
Клас_____ Класний керівник____________________________________________
(П.І.Б.)
1.
Правила дорожнього руху
•
Ходити тільки по правiй сторонi тротуару;
•
дорогу переходити не поспiшаючи;
• не можна переходити дорогу навскіс;
•
переходячи дорогу слiд подивитися налiво, дiйшовши до середини зупинитися i подивитися направо;
• якщо
не встигли перейти вулицю i рух транспорту почався, слiд зупинитися на серединi вулицi i зачекати,
поки рух припиниться;
• якщо
немає тротуарiв, слiд триматися лiвого боку дороги, тобто йти назустріч транспорту, що рухається.
2. Правила електробезпеки
• Під
час вимикання електроприладiв забороняється витягувати вилку з розетки за шнур;
•
категорично забороняється користуватися електроприладами, в яких знайдено
несправнiсть;
• не
торкатися мокрими руками електроприладiв, якi знаходяться під напругою;
Пам’ятайте: зовнiшнiми ознаками несправностi електропроводки або
приладiв є специфiчний запах пiдгораючої iзоляції, з’явлення іскри,
перегрівання штепсельних розеток i вилок.
3. Вибухонебезпечні предмети
• До виявлених вибухонебезпечних предметiв нi
в якому разi не можна торкатись, перекладати, розряджати, зберiгати;
• забороняється використовувати снаряди для
розведення вогню;
• не можна збирати, здавати снаряди в
металобрухт;
• виявивши вибухонебезпечнi предмети,
необхiдно термiново повiдомити мiлiцiю, школу, вiйськкомат.
4. Правила протипожежної безпеки
• дотримуйтесь правил протипожежної безпеки
пiд час встановлення ялинок, пiд час проведення новорiчних свят;
• гра з вогнем — одна з причин пожежi;
• дотримуйтесь правил протипожежної безпеки в
турпоходi.
5. Правила поведiнки на водi
• Купатися
можна тiльки в сонячну безвiтряну погоду при температурі повiтря не нижче
20—25градусів С i води — не менш нiж 18—20 градусів С; • купатися дозволяється
тiльки в спецiально вiдведених мiсцях;
• забороняється заходити у воду глибше, нiж по
пояс, людинi, яка не вмiє плавати;
• не запливайте за знаки огорожi акваторiї
пляжу;
• грубi iгри та пустощi у водi небезпечнi для
життя;
• не забруднюйте воду та берег;
• не подавайте хибних сигналiв тривоги;
• не користуйтесь надувними матрацами,
катерами та iншими предметами, якi не призначенi для плавання.
6. Правила поведiнки на кризi
• Не виходьте на кригу, мiцнiсть якої вам
невiдома;
• не виходьте на кригу пiд час льодоходу,
весняної вiдлиги, снiгу i сильних
перепадiв температури повiтря,
• не збирайтесь на кризi великими групами;
• не заїжджайте на лижах з крутого берега на
неперевiрену кригу.
7.
Правила культури поведiнки.
• Завжди прагнiть бути культурною людиною;
• поступайтеся мiсцем людям похилого вiку;
• поважайте старших, не будь грубим;
• не гуляйте пiзнiше 22 години;
• не сидiть цiлодобово бiля телевiзора,
комп’ютера;
• бiльше читайте художньої лiтератури.
8. Категорично забороняється
• Ходити на територiї новобудов;
• купатися без догляду дорослих;
• розводити вогнище в лiсi, поблизу лiнiй
електропередач;
• iздити на велосипедi на тiй частинi дороги,
де рухається транспорт.
9.
Суворо дотримуйтесь правил:
• дорожнього руху;
• користування газовими, електричними
приладами;
• поведiнки дiтей на водi;
• користування пасажирським лiфтом;
• протипожежної безпеки;
• прогулянки на велосипедi.
Немає коментарів:
Дописати коментар